Права людини: збірник міжнародних документів Л. Керімов

За словами одного з організаторів комітету Максима Демиденка, неприємності не полишають факультет з 1996 року, тоді він був відселений з приміщень на території Лаври у приміщення студії “Уркінохроніки”. Та терпець увірвався тільки 20 серпня 2002 року, коли Міністр культури Ю. П. Богуцький підписав Накази за №№ 514 та 515, за якими приміщення ЦОПу та звукоцеху було передано з балансу студії “Укркінохроніки” на баланс Академії підвищення кваліфікації керівних кадрів працівників культури та мистецтв, до речі тієї ж самої Академії, що зайняла приміщення після відселення кінофакультету з Лаври.

Цехи відбирали тихо. Викладачі були у відпустках, тому студенти дізналися про все випадково. Одна з режисерів вирішила запускати фільм, на що від директорки учбової студії почула: "До побачення, дівчинко, в нас ЦОП відібрали!". Не гаючи часу всією знімальною групою об"єдналися у студентський комітет, бо віддавати нічого не збиралися. До захисту свого конституційного права на освіту приєдналися близько 30 чоловік.

Наступного ж дня “рєввоєнрада” засіла у 85-й кімнаті гуртожитку і почала складати листа до пана Богуцького, де у сімох пунктах роз"яснювалась неправомірність наказів мінкульту. Студенти запропонували скасувати накази, а у разі відмови направити документи до Міністерства юстиції задля держексперитизи та в Генпрокуратуру. Крім того, катастрофічне положення в якому опинився факультет, активісти засвідчили великим пакетом документів. Виходило, що протягом семи років кінофакультет не фінансується навіть на третину. До всього ж студенти склали відкриті листи до громадськості та Президента.

12 вересня, під час урочистих зборів на честь дня народження О. Довженка на національній кіностудії, молодь оголосила про попереджувальне голодування. Присутній там віце-прем”єр – міністр В. П. Семиноженко звинуватив їх у примітивізмі. Вже о 14:30 перша група студентів розмістилася з плакатами біля Кабінету міністрів, друга - під Будинком Кіно.

О 20.00 до голодуючих біля Кабміну вийшов пан Богуцький. Він попросив припинити голодування та познімати пікети, а о 9 ранку зустрітися в міністерстві культури. Студентів пан Богуцький не вмовив. Ті відмовились знімати пікети, до прийнятття позитивних рішень.

Наступного ранку на зустрічі в міністерстві культури, пан Богуцький пообіцяв виконати вимоги студентів. А пообіді їм було надано протокол наради з проблем фінансування та матеріально-технічного забезпечення діяльності КДІТМ, яку було проведено 12 вересня. Підписав протокол віце-прем”єр – міністр В. П. Семиноженко.

У другій половині дня студенти зняли пікети та пішли їсти борщ.

Таким чином купка активістів у 30 голодуючих врятувала рідний факультет і цехи. Проте не змогла згуртувати всіх інших студентів задля масового пікетування. Дехто пропадав, зайнятий зйомками власної кінороботи. Інші не розуміли, навіщо рятувати ЦОП, який добиває і без того браковану плівку (можлива тільки стилізація під фільми 20-х років). Були й такі, яким просто не подоболась форма протесту. Зокрема один зі студентів факультету кінорежисури так висловив свою позицію: “Стукати касками – це не той шлях, який мають застосовувати студенти творчого вузу. Привертати увагу громадськості і ЗМІ треба перфомансами та інсталяціями. Тільки так можна довести свою потрібність і творчу потенцію. Зокрема, в мене була ідея зібрати всі камери нашого інституту (їх небагато, та вони мають вражаючий вигляд, такі іржаві і великі), виставити їх на штативах навпроти кабміну чи мінкульту, як архетип зброї. Таким чином направити нашу зброю на державні установи. До всього можна ще знімати останні десять метрів плівки кінофакультету…”

Мабуть, пересічний споживач інформації не виокремить для себе голодування студентів кінофакультету, скоріше просто поставить кому в українських недугах. Проте найважче для них позаду, тепер молодь не боїться ані боротьби в нерівних умовах, ані війни з чиновниками. А про "перфоманси опору" ми почуємо, був би в студентів час підготуватися до наказів "крадькома". Зараз усі страйкарі планують об"єднатися в молодіжну громадську організацію, щоб мати юридичну силу при вирішенні подібних питань. Устав цієї команди з усіма необхідними паперами готують на розгляд в міську адміністрацію. Найближчим часом зареєструється нова неурядова організація, яка винайде ліки від недуг національного молодого кіно.

Дар"я Аверченко

Голові Київської міської державної адміністрації 05 вересня 2002 року Головам комітетів Верховної Ради України

Шановний Юрію Петровичу!

У жовтні 1996 наказом № 508 Міністерства культури і мистецтв України, який видано на виконання доручення Президента України від 01.07.1996 року "Щодо відселення з території Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника установ та організацій культури". Факультет кіно та телебачення Київського державного Інституту театрального мистецтва ім. К.Карпенка-Карого (КДІТМ) було відселено на територію Української студії хронікальне-документальних фільмів (студія "Укркінохроніка").

На виконання цього Доручення колегія Міністерства культури і мистецтв України винесла постанову за № 1/3 від 31.01.2001 року у якій не тільки відзначалася критична ситуація, пов'язана з відсутністю фінансування на зйомки курсових та дипломних фільмів, а й "незабеспеченість факультету в достатній мірі відповідними приміщеннями та технікою"'. Пунктами 2 та 3 цієї постанови було зокрема передбачено конкретні дії для подолання цієї кризової ситуації - створення навчально-науково-виробничого комплексу та визначенням потреби у технічних засобах необхідних для забезпечення навчального процесу студентів КДІТМ

Наказом Міністерства культури і мистецтв України за № 454 від 04.07.2001 року (виданим на виконання постанови колегії №1/3 від 31.01.2001 року) була передбачена передача нерухомого майна з балансу студія "Укркінохроніка" на баланс КДІТМ, що було виконано згідно ї відповідними актами.

Однак, через рік, наказом № 514 від 20.08.2002 року Міністерство культури І мистецтв України спочатку вилучає з тексту наказу № 454 пункти 1.2.1.,1.2.3. (що стосуються передачі КДІТМ приміщення звукоцеху та цеху обробки плівки), а вже наступним накадам № 5\5 від цієї ж дати передає зазначені приміщення Державній академії керівних кадрів культури та мистецтв.

Аналіз дій Міністерства культури і мистецтв України та наявних документів, а також нормативно-правових актів України дозволяє встановити наступне:

На підставі наведеного, керуючись чинним законодавством України, пропонуємо Вам скасувати накази № 514 та № 515 від 20.08.2002 року. В іншому випадку, будемо вимушені звернутися до Міністерства юстиції України з метою виконання державної експертизи цих документів, а також до Генеральної прокуратури України з метою перевірки додержання законності при їх винесенні. Крім того, попереджаємо, що з 12 вересня (день народження О.П.Довженко) по 14 вересня (День працівників Українського кіно) нами буде проведено страйк та голодування у разі переселення Державної академії керівних кадрів культури та мистецтв на територію Факультету кіно та телебачення Київського державного інституту театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого. Протягом 5 діб просимо надати письмову відповідь на зазначену скаргу та направити її на адресу кінофакультету КДІТМ: 01 133, Київ, вул.Щорса, 18. Копії документів необхідних для її розгляду додаються.