ПЕРЕМОГИ
Студенти виграють суди Н. Козаренко О. Бурмагін

Права людини: збірник міжнародних документів Л. Керімов

Студент-юрист у ролі світлого майбутнього
Моральна шкода: міф чи реальність???
Два протилежні рішення одного суду
Моральна шкода: міф чи реальність???
Рішення 1
Моральна шкода: міф чи реальність???
Рішення 2
Студентські ліки від національної недуги Дар'я Аверченко Хронологія добування купейного вагону
Алла Тютюнник
Останні дні останньої кімнати школяра?
Чи бути Кімнаті школяра? Міськвиконком і ХБК домовились Бавовняний комбінат і міськвиконком - не домовились
Мерія та ХБК домовились Відвойована "Мрія" Правозахисники Вірменії в суді захистили право на доступ до інформації
Як я захищався від ВВІРу Суд "оштрафував" херсонську мерію  
Бавовняний комбінат і міськвиконком - не домовились


№ 21(34) 22.5.2003

Редакція газети "Вгору" просить вибачення у читачів, що мимоволі ввела їх в оману, надрукувавши у № 15 статтю під заголовком "ХБК й горисполком договорились!".
Нагадаємо: газета "Вгору" нео-дноразово розповідала про намагання керівництва ХБК ліквідувати останню в мікрорайоні (криміногенне небезпечному мікрорайоні!) кімнату школяра. Через що 150 дітей працівників того ж ХБК опинилися б на вулиці без-доглядними. Але вихователь останньої кімнати школяра Станіслава Подобєда вирішила боротися за своє право на труд і право дітей на розвиток і гідну освіту. Вона подала заяву до суду й звернулася за допомогою до коаліції громадських організацій Херсонщини "Партнерство за прозоре суспільство".
Упродовж півроку коаліція доклала чимало зусиль, щоб спо-нукати керівників ХБК й Хер-сонського міськвиконкому сісти за стіл переговорів і вирішити проблему. І ось 3-го квітня заступник міського голови Сергій Черевко й заступник голови прав-ління ХБК Віктор Байраченко у присутності юриста ХБК та двох членів коаліції "Партнерство за прозоре суспільство" домовилися про наступне: ВАТ ХБК передасть місту саме приміщення кімнати школяра у безоплатне користу-вання, а місто забезпечить усю фінансову сторону існування кімнати, у тому числі й зарплатню для вихователя. Юрист ХБК розробив проект угоди про співробітництво між комбінатом та міськвиконкомом. Отоді-то й з'явилася радісна стаття в нашій газеті. Чи могло кому-небудь спа-сти на думку, що після того, як заступник міського голови В'ячеслав Яременко підпише угоду, голова правління комбінату Сергій Рибачок не лише відмо-виться її підписувати, а й виставить абсолютно нові вимоги до міськвиконкому? І що перегово-ри з такого простого питання затягнуться на невизначений час?
Тим часом судовий процес за позовом вихователя Станіслави Подобєди до ХБК наближався до завершення. І тут сталося неспо-діване. Напередодні вирішально-го судового засідання у кімнату школяра прийшли двоє молодих людей, котрі назвалися праців-никами Дніпровського райвиконкому. Вони сповістили, що ніби-то Сергій Черевко доручив їм сказати Станіславі Подобєді, щоб та не з'являлася в суд, бо це не в її інтересах. Вони послалися іще й на юриста коаліції "Партнерство за прозоре суспільство" Олександра Бурмагіна, який представляв інтереси Станіслави Антонівни у суді, - нібито й він не радить їй з'являтися в суд. Чи справді то були працівники райвиконкому і чи давав таке доручення Сергій Черевко, невідомо, але що сто-сується посилань на Олександра Бурмагіна, то це був обман. Станіслава Антонівна повірила, у суд не прийшла - в результаті суддя залишив позов без розгляду. Тобто, судове розслідування припинилося.
Місяць тому позиція керівника ХБК Сергія Рибачка була така: нічого нікому безкоштовно не віддам (приміщення належить комбінату), кімнату школяра можу дати в оренду по 8 гривень за квадратний метр, запобігати криміногенній ситуації в мікро-районі - не мій клопіт, мене найняли виводити комбінат з прори-ву, я повинен думати, чим зарп-латні людям платити. Станіславу Антонівну він вважає скандалісткою.
Позиція Сергія Черевка була така: платити за приміщення міськвиконкому немає сенсу, у міста своїх приміщень вистачає, місто може взяти на роботу Станіславу Подобєду й відкрити кімнату школяра в іншому мікрорайоні.
В іншому мікрорайоні, зрозуміло, будуть інші діти... А що буде з цими дітьми, поки їхні батьки трудитимуться на комбінаті? Чи добре працюватиметься матерям із думкою про небезпеки, що чекають дітей на вулиці? Адже піти їм більше нікуди: сім'ї занадто бідні, щоб оплатити гуртки чи спортивні секції.
У багатьох країнах світу в корпораціях призначають так званий "родинний день". У цей день (не рідше 1 разу на місяць) працівник зобов'язаний відвіда-ти школу, де вчиться його син чи дочка, й поговорити з учителями: чи немає проблем у дитини? Потім належить сходити куди-небудь розважитися й поспілкуватися з дитям. Зарплатня в такі дні повністю зберігається. Корпо-рація ретельно перевіряє, чи справді батьки відвідують школу у призначений день. Тому що дитячі проблеми рано чи пізно стають проблемами батьків, а це позначається на якості їхньої роботи і, відповідно, на прибут-ках фірми. Такий от чисто бізнесовий підхід...
Переговори між ХБК й міськвиконкомом нібито й досі тривають, але з'ясувати, чи змінилося щось, чи ні, не вдається. Два тижні тому Сергій Риба-чок запевнив одного з авторів цих рядків: про все домовлено, усе залагоджено, звертайтеся за роз'яс-неннями до В'ячеслава Яремен-ка. В'ячеслав Васильович розмовляти не побажав і передав через секретарку: звертайтеся до Рибачка. Сергій Черевко кілька разів обіцяв усе з'ясувати й передзвонити в редакцію - не передзвонив. Надзвичайно загадкова історія. Мимоволі закрадається думка: а чи не стоїть за цим чийсь прихований інтерес до приміщень кімнати школяра?...В усіх колишніх кімнатах школяра вже давно повідкривалися магазинчики й пивниці... А як іще пояснити, що таку, по суті, просту проблему кілька відповідальних і владних мужів не можуть вирішити понад півроку?
Тим часом Станіслава Антонівна Подобєда, розчарувавшись у їхніх обіцянках, знову подала заяву до суду.

Алла Тютютнник, Олександр Бурмагін "Вгору"
Далі буде