|
||
| МАЯЧНЯ |
|
ПРОЕКТ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ? |
|
Розділ 1. Основи державного устрою. Стаття 1. Україна - демократична правова держава загального благоденства. Гарантом благоденства
в Україні є благоденство гаранта її конституції.
Стаття 2. В Україні визнається й забезпечується демократія та плюралізм поглядів. Кожен
може мати свою власну думку, а Президент - правильну.
Стаття 3. В Україні діє багатопартійна система. Партії в Україні поділяються на конструктивні та опозиційні. Конструктивні
партії підтримують демократію, реформи та Президента. Вони можуть об'єднуватися
у форуми та об'єднання вільно, за вказівкою адміністрації Президента. Організації, які називають себе опозицією та вимагають імпічменту Президента,
незаконні та складаються з наклепників, хуліганів та скарбнокрадів.
Стаття 4. Цензура в Україні заборонена. Власники засобів масової інформації самі слідкують, щоб їх журналісти підтримували
демократію, реформи та Президента.
Стаття 5. Державна мова в Україні - українська, а обов'язкова - російська.
Стаття 6. Земля - головний національний скарб і повинна належати найбагатшім представникам
нації.
Стаття 7. Власність в Україні недоторкана, але може бути приватизована
Розділ ІІ. Права та свободи громадян.
Стаття 8. Про громадянство. Кожен в Україні може мати лише одне
громадянство та стільки паспортів, на скільки вистачить його коштів.
Стаття 9. Про свободу слова. В Україні визнається й надається право виступати в підтримку демократії, реформ
та Президента. Кожному гарантована можливість критикувати опозицію.
Стаття 10. Про свободу зборів. Громадяни України вільно збираються на мітинги та демонстрації за вказівкою
місцевої влади. Збиратися без наказу місцевої влади дозволяється лише в безлюдних містах.
Стаття 11. Про свободу совісті. Кожен, хто має кошти, вільний від докорів сумління. Для забезпечення цього права в Україні діє церков.
Стаття 12. Про вклади до банків та трасти. Держава гарантує збереження вкладів у банках та трастах, у тих, хто їх зібрав.
Стаття 13. Про приватну власність. Громадяни можуть мати у власності будь яке майно, частину з якого постійно
повинні отримувати держава та її працівники ( така власність називається
приватною).
Стаття 14. Право на працю. В Україні гарантується право на безкоштовну працю.
Стаття 15. Про профспілки. Для захисту керівництва від найманих працівників на підприємствах створюються
і діють профспілки.
Стаття 16. Про страйки. Право на проведення страйків гарантується. Страйки – забороняються.
Стаття 17. Про охорону здоров'я. Медицина в Україні є безкоштовною, а лікування здійснюється за плату.
Стаття 18. Про пенсіонерів. Кожен хто вийшов на пенсію, зобов'язаний своєчасно сплачувати за житло та
комунальні послуги. Для цього пенсіонерам платять пенсію.
Стаття 19. Про освіту. Кожен в Україні має право за гроші отримати диплом або атестат про освіту
на власний вибір. Знання у навчальних закладах викладачі надають на свій погляд та за свій власний
кошт.
Стаття 20. Про права дитини. В Україні діє загальнонаціональна програма "Дружина Президента - дітям
Президента, та дітям друзів Президента".
Стаття 21. Про охорону сім'ї. Україна проявляє турботу та піклування інтересів сім'ї Президента.
Стаття 22. Захист прав та свобод. Кожному, чиї права порушені, звертатися до суду можна, але марно. Для захисту своїх прав звертатися в міжнародні організації дозволяється але
не варто.
Стаття 23. Гарантії прав і свобод. Своєчасне внесення поборів та підношень є гарантом прав та свобод.
Стаття 24. Про адвокатуру. Допомогу громадянам у зборі поборів та підношень здійснюють адвокати.
Розділ ІІІ. Обов'язки громадян.
Стаття 25. Про фінансовий обов'язок. Всі громадяни зобов'язані сплачувати податки на нужди держави, та побори - на інші
нужди.
Стаття 26. Про дотримання законів. Всі зобов’язані дотримуватись законів.
Стаття 27. Про обмеження обов'язків. При достатніх поборах та підношеннях будь які обов'язки
не обов'язкові.
Розділ ІV. Про народовладдя.
Стаття 28. Про владу народу. Влада в Україні належить народу, та здійснюється у формі народної ініціативи,
виборів та референдуму.
Стаття 29. Про народну ініціативу. Найважливіші питання державної діяльності
в Україні вирішуються за ініціативою народу. Чого хоче народ - знає адміністрація Президента.
Стаття 30. Про вибори. Вибори в Україні демократичні, регулярні, проте марні.
Стаття 31. Про референдум. На референдумі народ добровільно висловлюється на підтримку президента та
його політики.
Стаття 32. Про сприяння народовладдю. Участь громадян у виборах та референдумі необов'язкова. Виборчі комісії забезпечують голосування усіх виборців, що не з'явилися на
дільниці або проголосували неправильно.
Розділ V. Органи державної влади.
Стаття 33. Про главу держави. Главою держави, Верховним головнокомандуючим та гарантом Конституції в Україні
є Президент. Наш Президент - Леонід Кучма.
Стаття 34. Про вибори Президента. Кожні п'ять років на вільних, демократичних та альтернативних виборах народ
обирає Президентом Леоніда Кучму.
Стаття 35. Про повноваження Президента. Президент України здійснює всі повноваження, які може, й інші повноваження
передбачені Конституцією та законом України.
Стаття 36. Про недоторканість Президента. Президент України за свої дії не відповідає, оскільки він ні в чому не повинен.
Стаття 37. Про імпічмент Президенту. У разі, якщо Верховна Рада одностайно підтримає обвинувачення Президента в
тяжкому злочині, підтвердженим Верховними та Конституційними судами, Президент
України подає у відставку або заявляє, що звинувачення необґрунтовані.
Стаття 38. Про законодавчу владу. Законодавча влада в Україні належить парламенту - Верховній Раді України.
Стаття 39. Про парламент. Верховна Рада складається з 450 депутатів, вільно обраних громадянами України
за рекомендацією Президента. Строк повноважень Верховної Ради - 4 роки.
Стаття 40. Про повноваження парламенту. Верховна Рада України приймає закони та підтримує Президента.
Стаття 41. Про закони Закони приймаються для заспокоєння громадян та підтримки авторитета України
перед іноземними державами та міжнародними організаціями. Для управління державою органи влади видають інструкції та накази.
Стаття 42. Про недоторканість депутатів. Депутати, котрі підтримують демократію, реформи та Президента, не несуть відповідальності
за власні порушення.
Стаття 43. Про керування державою. Україною керує адміністрація Президента. Відповідальність за керування Україною несе уряд.
Стаття 44. Про формування уряду. Уряд формується Президентом України. Після призначення членів Кабінету міністрів Верховна Рада затверджує його
склад, а в разі відмови - розпускається Президентом України як не конструктивна.
Стаття 45. Про підзвітність та відповідальність уряду. Уряд підпорядковується Президенту, а звітує перед парламентом. Верховна Рада більшістю голосів може виразити недовіру уряду. У разі виразу недовіри Кабінету міністрів Президент приймає його звільнення
та формує новий уряд з тих самих міністрів.
Стаття 46. Про Міністерство внутрішніх справ України. Міліція забезпечує порушення прав та законних інтересів громадян та організацій,
координацію діяльності злочинних угруповань та неухильний зріст корупції
у власних рядах. Стаття 47. Про Службу безпеки України. СБУ здійснює патронат над торгівлею газом, зброєю та нафтопродукцією.
Стаття 48. Про органи місцевого самоврядування. Для захисту майнових інтересів Президента
України в районах та областях голова держави призначає голів місцевих
адміністрацій.
Стаття 49. Про прокуратуру. Прокуратура в Україні слідкує за правильним збором та розподілом поборів та
підношень. Генеральний прокурор України захищає Президента України від опозиції.
Стаття 50. Про судову владу. Суд в Україні залежний та марний.
Стаття 51. Про нагороди. В Україні запроваджується медаль "За відданість Президенту" та орден
"За службу Вітчизні" ( у наказі про нагородження орденом надається
точна назва Вітчизни).
Розділ VI. Про зміни в Конституції.
Стаття 52. Порядок змін у Конституції. Зміни до Конституції пропонує Президент. Народ України на референдумі підтримує пропозиції Президента про зміни в Конституції.
"Свобода", № 25, 2-9 липня 2002 р. |
||||
|
|
||||
|
|
||||