Що таке права людини?

Марек Новицький

Роль Європейського Суду в захисті прав та свобод людини. Павленко Г.В. Мосієнко В.Л.

Релігії світу про права людини

Антирасистський комітет РЄ виступив з різкою критикою України

Поради тим, хто прилітає Олена Волочай, Сергій Волочай

МОЯ ВІРА В НЕНАСИЛЬСТВО
М. Ганди і Дж. Неру

Cкільки ми маємо відпочивати?
Олександр Трофимов

Відкритий лист Президентові України
Кучмі Л.Д.

У Херсоні суд заборонив свободу слова
Володимир Александров

Резюме

1. Реформа судової системи.

Згідно з Конституцією України, 28 червня 2001 року закінчилась дія перехідних положень, після чого в Україні повинна була відбутись широкомасштабна судова реформа, спрямована на приведення судової системи України у відповідність із міжнародними стандартами. Для її аналізу Фондом "Право і Демократія" було проведено моніторинг судової системи в 10 регіонах України. Метою цього проекту є дослідження стану системи судоустрою в Україні після судової реформи і надання практичних рекомендацій для органів державної влади та місцевого самоврядування.

В ході моніторингу було проведено спостереження 55 судів різних рівнів у 10 регіонах України, а також проводилось опитування суддів та працівників судів.

Респондентам було запропоновано відповісти на ряд запитань, котрі б висвітлили сучасний стан системи звернення до суду. 20% суддів та 23% працівників судів відзначили вдосконалення у другому півріччі 2001 року, тобто з часу проведення судової реформи. В той же час лише 4% суддів і 10% працівників судів назвали систему звернення до суду цілком досконалою.

В процесі інтеграції у європейську спільноту Україною було ратифіковано ряд міжнародних документів прав людини, котрі можуть використовуватись в процесі винесення рішень. Проте, як показали результати опитування, суддівський корпус в Україні ще недостатньо часто звертається до міжнародних документів. Більше половини суддів ніколи не використовує Європейську Конвенцію прав людини, нормативні документи ООН та Ради Європи.

2. Фінансово-організаційні аспекти роботи судів

Важливим моментом становлення судової влади як однієї з ефективних гілок державної влади нового типу, залишається, безперечно, організаційне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення судів, суддів та судового персоналу. Проте, сьогодні стан приміщень судів та умови праці суддів не відповідають міжнародним вимогам щодо функціонування судової системи.

Як свідчать результати спостережень, в цілому самі приміщення судів є доступними для громадян, проте існує ряд перешкод, котрі спричиняють певні проблеми.

Наприклад, було встановлено, що всі приміщення судів будувались зовсім для інших потреб і були перепрофільовані, а відтак не відповідають сучасним вимогам, а значна частина знаходиться в жахливому стані і потребує термінового ремонту.

Окремо потрібно відзначити впровадження в Україні судової охорони перед приміщенням суду. В принципі охорона суду та суддів є явищем позитивним і повинна бути впроваджена в життя. Вхід до приміщення судів охороняється лише у Львові, Севастополі та Дніпропетровську, однак на сьогодні охоронці недостатньо технічно забезпечені для виконання такого завдання.

В переважній більшості в місцевих судах діють спеціалізовані канцелярії окремо для цивільних та кримінальних справ. Що стосується роботи канцелярій з адміністративних справ, то такі працюють лише в 15 судах із усіх оглянутих (у всіх судах Чернігова, Севастополя, Івано-Франківська та деяких судах інших областей). У 8 судах до сьогодні працює лише одна загальна канцелярія.

Приємно відзначити покращення ситуації із забезпеченням інформацією у судах. Проте, в окремих приміщеннях судів все ще недостатня кількість інформації розташована в доступних місцях. Такий стан речей є найбільш характерним для районних судів, котрі перебувають у гіршому стані, ніж приміщення судів у містах.

Що ж стосується методичної інформації в приміщеннях судів, зразки заяв розміщені на стендах лише у 37 судах (67%), а перелік документів для подання заяви – у 33 (60%)., а з них при достатньому освітленні (тобто цілком доступно) – лише у 54% (18 приміщень судів).

Зважаючи на малу кількість залів, цивільні справи здебільшого розглядаються в кабінетах суддів, які є абсолютно непристосовані для цього, зважаючи на малу площу кабінету, недостатню кількість стільців, не кажучи вже про столи. Це ж стосується розгляду адміністративних справ.

Крім того, спостерігались випадки, коли суддя чи працівник суду закривав кабінет під час слухання, що є порушенням норми про відкритий судовий процес.

Таким чином, назріло питання законодавчого вирішення зазначених проблем шляхом прийняття закону про порядок фінансування судів, розмір і періодичність надходження коштів на їх утримання, а також законодавчого врегулювання питання оплати праці суддів та працівників судів. До речі це вимоги Сьомого конгресу ООН 1985 року та Комітету Міністрів Ради Європи 1994 року.

3. Держмито в контексті фінансової доступності до суду.

Одним з ключових в ході реалізації проекту було питання фінансової доступності суду. Існуюча в Україні процедура звернення до суду і розгляду справи в фінансовому відношенні є досить дорогою: за загальним правилом необхідно попередньо сплатити державне мито, в ході розгляду оплачувати проведення експертизи, виклик свідків тощо. 34% суддів та 51% працівників судів вважають доцільним існування механізму звільнення громадян від сплати державного мита. проте, 31% суддів звільняє від сплати мита кожного десятого громадянина, котрий звертається із подібним проханням, а 42% - не практикують звільнення взагалі. Частково це пояснюється побоюванням суддів щодо зловживань громадян при використанні механізму звільнення від держмита, тому суддями та працівниками судів було запропоновано ряд критеріїв по визначенню категорії малозабезпечених громадян. Серед них: доходи громадянина та членів його сім’ї, наявність у власності громадянина цінних паперів, внески громадянина у статутні фонди підприємств, вартість рухомого та нерухомого майна

Як показують результати моніторингу, на даному етапі ще не можна говорити про успішне проведення реформи судової системи. Це пояснюється, насамперед, тим, що як спеціалістам, так і широкому загалу в Україні невідомі конкретні вимоги Ради Європи щодо реформування системи судоустрою, що пояснюється недостатнім їх висвітленням. Тому однією з рекомендацій є проведення додаткових консультацій та теоретико-практичного семінару для спеціалістів у даній галузі із залученням експертів Ради Європи та незалежних європейських експертів.

Детальніший звіт читайте через тиждень.